Як подолати те, що відділяє нас від Бога?
Аби Господь Бог міг перемінити нас Своїм Словом та Духом, маємо віддатися Йому, звільняючись від усього, що нам тяжіє на душі, що володіє нами та заслоняє нас від благодаті (Ансельм Ґрюн, католицький священник-монах).
Духовний код свята
Можливо, ви, дорогі читачі, здивуєтесь, чому пропоную ці роздуми після того, як ми уже відзначили свято Зіслання Святого Духа. Часто буває так, що після якоїсь біблійної події, усвідомлення і переживання її глибокого змісту (особливо коли пропускаєш його крізь розум і серце), з’являються певні думки, асоціації, якими хочеться з кимось поділитися. А може, як на це буде Господня воля, ці скромні розважання допоможуть комусь краще зрозуміти призначення цього свята, заглибитися у його духовну програму і навіть знайти для себе своєрідний ключ, за допомогою якого зможемо відкрити у деяких фрагментах Святого Євангелія чи навіть молитви поки що закодовану для нас глибоку Божу мудрість.
Річ у тім, що багато людей дуже мало знають про благодатну силу Святого Духа, а точніше – про Його основне призначення. Як правило, людські знання про це дивне Таїнство зводяться до того, що на апостолів зійшов Святий Дух у вигляді вогняних «язиків», які палахкотіли над їхніми головами. І все…
Для того, щоб отримати духовне повчання з цієї неординарної події, давайте уважніше розважимо над словами, які є епіграфом до пропонованого вам матеріалу і ключем для кращого розкриття нашої теми. На жаль, людська природа у переважній більшості схильна до візуального сприйняття навколишньої дійсності, і тому ми не так часто проникаємо у внутрішнє, закрите для нашого поверхневого бачення тих чи інших речей.
Благодать усуває бар’єри
А тепер спробуємо заглянути за таємничу завісу, яка закриває нам головну суть цього свята. Очевидно, для вас, дорогі друзі, не буде відкриттям те, що в нашому метушливому і нелегкому житті теж є чимало різних темних «завіс», хоча їх можна умовно назвати бар’єрами, які відгороджують нас від правдивого сприйняття чогось вищого, досконалішого, яке, за словами французького письменника Екзюпері, можна побачити тільки серцем. Бар’єри та перешкоди, які сучасне людство дедалі більше створює навколо себе власною зіпсованістю, егоїзмом, злобою, немилосердям до ближніх, захланністю і черствістю, гнівом і несправедливістю, що аж ніяк несумісні з високою християнською мораллю.
З цієї причини виникає запитання: «Як нам усунути ці шкідливі бар’єри, котрі відчуваємо не лише у суспільстві, але й у наших родинах, спільнотах, у людських душах?» Люблячий нас Господь, пропонуючи Свою допомогу для подолання цих перешкод, радить нам повністю прийняти у своє серце благодать Святого Духа. Потрібно відкритися Святому Духові і жити під Його всемогутнім проводом. Хто вірить у Нього, як у творчу Божу діяльність, і в тій вірі молиться, щоби Святий Дух зійшов на нього, повинен знати одну дуже важливу істину: якщо Бог пришле нам Святого Духа і ми щиро відкриємо свої серця, приймаючи Його небесну благодать, то нам слід бути готовими до того, що ця дивовижна Божа сила, яка перебуває у благодаті, буде діяти у нас. Вона перемінюватиме і навіть руйнуватиме застарілу систему цінностей, поглядів, думок, недобрих схильностей і звичок; наш попередній спосіб життя, мислення, навіть харчування; наше мовлення, культуру, ставлення до людей, до своєї сім’ї, до природи, до себе самого. Тим самим ця благодать усуватиме весь негатив, непотрібний баласт, що відгороджує нас від Бога.
Плоди Божого діяння
Дуже добре, що ми часто молимося цю чудову молитву до Святого Духа: «Царю небесний, Утішителю, Душе істини…», однак виникає запитання: «Чи ми хоч знаємо, розуміємо, що означають ці слова? Особливо: «Прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни…» Про це цікаво роздумує письменник В. Стелін, який немовби розшифровує глибинну суть не лише змісту цієї молитви, а й духовної програми самого свята: «Хто вірить у Святого Духа як творчу Божу діяльність і в тій вірі просить про прихід Святого Духа, мусить знати, що тим закликає Бога, щоби Він його потривожив: у ставленні до людей, у звичках, а також у його способі мислення, котре вже зовсім непридатне для того, щоби бути посудиною благодатного неспокою та жвавої думки. Хто, отже, молиться: «Прийди, Духу Святий!» – мусить з охотою молитися: «Прийди і потурбуй мене, зміни мене там, де це потрібно!» Маємо не забувати, що вогонь Святого Духа для людей, які живуть гріховно, може бути неприємним, тому що він відкриває справжню суть нашого внутрішнього світу, нашого правдивого «я», в якому нерідко ховається «вертеп розбійників» – людська грішна природа.
Однак Святий Дух, крім невтішного для нас морального діагнозу, пропонує і Своє зцілення. Хто віддається під благодатний вплив цього Небесного Цілителя, той швидко відчує в собі плоди Його божественного діяння. Які саме? Святий апостол Павло їх називає: любов, радість, мир, довготерпеливість, лагідність, доброта, вірність, тихість, стриманість. Вони є тими цеглинами, за допомогою яких зможемо перебудувати себе, усунути бар’єри, що заважають нам стати гідними людьми, справжніми християнами. За словами Папи Франциска, «оновлююча і перетворююча сила Святого Духа допомагає нам не піддаватися спокусам і вірно йти за Христом, і чим послідовніше ми це робимо, тим більше змінюється наше життя».
