Починаючи роздуми на цю непросту тему, головна суть якої закладена у наведених словах святого апостола Якова, маю намір глибше замислитися над читанням або слуханням Святого Письма. Очевидно, не помилюся, коли скажу, що сьогодні знайдеться не так багато людей, у тому числі й практикуючих християн, які регулярно читають і роздумують над змістом Біблії. Коли запитуєш у декого з них, чи ви маєте вдома Святе Письмо, то здебільшого відповідають позитивно, однак, чи вони читають його, чи роздумують над Божим посланням, то відповіді бувають неоднозначними. А коли вже мова заходить, чи всі намагаються виконувати те, що написано у цій святій Книзі, то тут, звісно, виникає проблема…
[temphc-start on=”2022-01-31″ at=”17:54″ countdown=”true” color=”orange” message=”Матеріал на даний момент недоступний.”]
Улюблені браття! Будьте виконавцями слова, а не лише слухачами, самі себе обманюючи… (Як 1, 22-24).
Божественне єднання
Я гадаю, що для вас не буде великим відкриттям переконлива думка про те, що ми повинні постійно контактувати з Богом, який створив нас, покликав у земне життя. І чим більше ми контактуємо зі своїм Творцем, тим краще захищені Ним. Не кажучи вже про те, що завдяки такому єднанню ми стаємо мудрішими, лагіднішими, добрішими, спокійнішими, розсудливішими, морально стійкими, тобто менше впадаємо у гріхи. А тепер скажіть, будь ласка, за допомогою чого ми зможемо тісно єднатися з Господом? Звичайно, за допомогою молитви, Святої Літургії, інших богослужінь. Гаразд, а читання Святого Письма, роздумування над ним хіба не сприяє божественному єднанню? Біблія – це своєрідний місток між людиною і Богом, що веде до глибшого пізнання Його Самого та Його задумів щодо нас і всього людства. Про це дуже переконливо пише св. Єронім: «Незнання Святого Письма є незнанням Христа. Християнин, який не живиться Писанням, – не живе».
Роздумуючи над цією темою, хочу навести чудовий приклад ставлення до Святого Письма і його читання в часи давньої Церкви. І дуже добре, що ця практика повертається до нас сьогодні. Її назва – Lectio Divina («Лекціо Дівіна»), що у перекладі з латинської мови означає «Божественне читання». Ця багатовікова практика молитви Божим словом доступна усім християнам. Це різновид духовного життя, що сприяє втіленню Божого слова у наше повсякденне життя. Нерідко буває так, що деякі люди після прочитання Святого Письма, особливо Старого Завіту, кажуть, що їм це давалося дуже важко, тобто вони мало що розуміли зі змісту Священних Книг. У таких випадках не потрібно падати духом, розчаровуватися, оскільки не забуваймо, що всім керує Святий Дух.
Перебувати при Слові
Фахівці зі Святого Письма повчають: треба навчитися перебувати при слові, яке, на перший погляд, може видаватися важким, викликати занепокоєння чи бути незрозумілим у цей момент, однак треба молитися, щоби Господь Святим Духом просвітив нас. Зрештою, саме про це говорить Христос до апостола Петра: «Те, що Я роблю, ти під цю пору не відаєш, зрозумієш потім» (Ів. 13, 7). Отож, маємо проявляти терпеливість і смиренність, бо нам тільки здається, що Боже слово мовчить. Ні, воно промовляє до нас, діє у нашому єстві.
Власне про це кілька штрихів на завершення. Для кожного, хто читає і слухає слово Боже, найголовнішим є те, чи ми виконуємо все, що написано у ньому, до чого нас зобов’язує Господь. Ми повинні усвідомити, що важливою умовою читання і слухання Божого слова є зміна нашого способу життя, мислення, мовлення, стосунків з Богом, з рідними, близькими. Один із відомих святителів минулого говорив: «Не задовольняйся безплідним читанням Євангелія, намагайся виконати Божі заповіді, читай його вчинками. Це – Книга життя, і читати її потрібно життям», тобто слово Боже діє там, де його чують, і залишається безплідним, де лише слухають. Ефективність слова залежить не лише від самого слова, не лише від проповіді священника (хоч і це важливо), а від готовності і здатності слухача почути, сприйняти і втілити у своє життя це слово.
Євангеліє побачив на ділі
Якось до одного племені приїхав місіонер і при зустрічі з місцевим чоловіком, який не ходив на його проповіді,запитав: – Чи ви колись чули про Христове вчення? – Чути – не чув, – відповів співрозмовник, – але я бачив його на ділі. – Як саме? – запитав місіонер. Знаю одного колишнього злочинця, який був жахом для нашої околиці. Він страшенно пиячив, постійно бив дружину, дітей, ніде не працював, для людей був дуже небезпечним. Але, слухаючи ваші проповіді про Ісуса Христа, Його Святе Євангеліє, він повністю змінився, покинув пияцтво, став добрим, спокійним, зразковим сім’янином.
І насамкінець про велику цінність Святого Письма прошу прочитати вислів Данієля Вебстера, американського політика, колишнього державного секретаря США, який знав про велику силу цієї Божественної Книги: «Якщо є щось достойне поваги в моїх думках і стилі, я віддаю честь моїм батькам, які з раннього дитинства привили мені любов до Святого Писання. Якщо ми будемо дотримуватися принципів, яких навчає Біблія, наша країна буде в стані постійної благодаті. Але якщо ми й наші нащадки знехтуємо настановами і авторитетом цієї Книги, то можна сміливо говорити, що нас спіткає раптова катастрофа і перетворить нашу славу на глибоке безслав’я».
[/temphc-start]
