Творити Мир

Що таке Мир? Інколи лише втративши певний стан чи цінність, розумієш його важливість, необхідність присутності в нашому житті.

[temphc-start on=”2022-04-01″ at=”17:54″ countdown=”true” color=”orange” message=”Матеріал на даний момент недоступний.”]

«Мир вам!» (Лк 24, 36) – звертається Христос до апостолів, коли вперше з’являється їм після Свого воскресіння.

Мир – гармонія. Людина, яка втрачає мир, втрачає гармонію, перебуває в стані розладу, хвороби. Суспільство, яке втрачає мир, також хворе. Однак так само як людина, коли перехворіє і в неї виробляються антитіла, що здатні протистояти хворобі, так само і суспільство переборює весь негатив, все зло і стає ще міцнішим, приходить до здоров’я, до гармонії, до миру.

Бо не знайдеш, як не загубиш.

Бог посилає всім нам випробування, щоб піднести урок, з якого маємо виходити сильнішими.

Наш світ побудований на протилежностях. Відповідно до класичної філософії Гегеля – суперечності існують всюди: у природі, у суспільстві, у взаєминах людей тощо. При цьому суперечність виступає як синонім руху, розвитку та дії, бо на суперечностях будуються світи.

Видатний англійський філософ Т. Гоббс у своєму трактаті «Левіафан» (1651 р.) стверджує, що війна відповідає природі людині, але вона є згубною для неї, тобто руйнується цілісність, з’являється розлад у світобаченні та світосприйнятті.

Мир – поняття багатозначне. Є зовнішній мир і є внутрішній. Існує особистий мир, національний та загальносвітовий. Ще більш різними та складними є шляхи, які ведуть до досягнення миру.

Мир – це стан, який потребує наших внутрішніх та зовнішніх зусиль. Необхідно працювати над собою, виробляти в собі потрібні якості шляхом духовних зусиль, самокритичності та самодисципліни. Цей світ потребує великої кількості нашої любові, поваги, терпимості та розуміння. Неможливо будувати мир зовнішній без досягнення миру внутрішнього. Глобальний мир залежить від миру всередині кожного з нас. Лише віднайшовши цей правдивий мир всередині самих себе, ми зможемо жити в мирі з іншими. Прийнявши й визнавши свої слабкі сторони, ми зможемо поблажливіше та терпиміше ставитися до інших. Бо ж Христос прийшов не засудити, а спасти світ.

Мир між людьми невіддільно пов’язаний з любов’ю до ближніх. Новий Завіт робить великий крок до миру, позбавляючи нас від старозавітного закону – таліону (око за око) і у Своїй Нагірній проповіді Ісус закликає любити і ворогів своїх. Бо дві найбільших заповіді у християнстві – це заповіді любові: «Люби Бога» та «Люби ближнього свого, як себе самого». Всі інші заповіді є похідними від них.

Як сварки ведуть до війни, а іскра ненависті запалює вогонь, так любов та прощення виступають тією живою водою, що гасить будь-яке найбільше полум’я ненависті і приносить мир. Темрява не може розвіяти темряву. Лише світло. Так само лише любов і лагідність можуть погасити гнів та ненависть.

Тільки розуміння недосконалості своєї та інших людей, прийняття себе та подій такими, якими вони є, приводять до великодушності та до вміння прощати. Як писав римський імператор-філософ на троні Марк Аврелій: «Вранці слід сказати собі: «Сьогодні мені доведеться зустрічатися з людьми нав’язливими, невдячними, невживчивими. Ці якості спричинені незнанням ними добра і зла. Вони мені рідні не по крові і не за походженням, а за божественним призначенням. Я захищений знанням від їхнього зла. Вони не можуть залучити мене до чогось ганебного. Але не можна гніватись і ненавидіти тих, хто подібний до мене. Ми створені для спільної діяльності, як ноги і руки, повіки, верхня і нижня щелепи. Тому протидіяти один одному — означає суперечити природі».

До гармонії зі своєю природою закликає філософія стоїцизму. Мета розумної людини, згідно з філософією стоїків, досягти миру душевного. Для характеристики цього психологічного стану давні греки використовували поняття «атараксія», яке означає безтурботність, непохитність, духовний спокій. Людина в стані атараксії досягає внутрішньої свободи, позаяк її розум контролює пристрасті та не залежить від впливу зовнішніх факторів.

У Своїй Нагірній проповіді Ісус Христос сказав: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться». Пам’ятаймо, що зло існуватиме завжди і наше завдання – не примножити його. Будьмо подібні до миротворця, який своїм спокоєм, знанням, мудрістю та досвідом зупиняє бурі навколо себе. Таку людину описує філософ на троні Марк Аврелій. «…Будь подібним до скелі: хвилі безупинно розбиваються об неї, вона ж стоїть нерухомо, й навколо неї стихають схвильовані води».

Не сіймо ненависть – сіймо любов.

[/temphc-start]